Новини

1-3 грудня 2017 року стали особливими днями завдяки передріздвяним реколекціям на тему: «Рішення, помилки і духовне розпізнавання», які організовувала уже втретє молодь Люблінського Товариства українських студентів-католиків «Обнова». Місцем проведення став реколекційний дім Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії „Effata”.

Ця подія об’єднала  на два дні понад 30 молодих людей з різних міст: Любліна, Тернополя, Львова, Перемишля, Чорткова, Івано-Франківська та інших. Молодь приїхала з однією метою – духовного відновлення та прослави Бога.  За літургічний спів та прислугу біля Престолу відповідали семінаристи Митрополичої Греко-Католицької Духовної Семінарії в Любліні. Нашим реколекціоністом був отець Юрій Блажиєвський – духівник Львівської «Обнови» із Згромадження Отців Оріоністів.

Як тепер ми можемо сказати – незвичайний священик з дуже змістовними та корисними науками, всипаними дотепними жартами, котрі ми ще досі згадуємо.

Загалом у нас було чотири науки, отець говорив натхненно, підкріплюючи усе життєвими прикладами, з якими ми часто стикаємося. Під час першої ми говорили про керигму як спосіб передання віри. Ця тема була вступною та задала особливого напрямку та тону усім нашим реколекціям, здається, дуже простими, але вагомими словами. Як наприклад те, що Бог нас любить і приготував для нас найкращий з усіх можливих план життя. І у всі наступні моменти, коли йшлося про труднощі вибору, я намагалася сприймати усе саме через цю призму любові Божої.

 Друга наука була присвячена духовному розпізнанню, де ми вчилися «розпізнавати своїх духів» і таким чином відрізняти добрих від злих. Також говорили про три духовні стадії людини: від доброго до злого (скочення), від злого до доброго (навернення), від доброго до кращого (стан перебування в Бозі). Намагалися проаналізувати, де зараз ми і що потрібно робити, щоб рухатись вперед. Говорили про серйозні речі, але у невимушеній атмосфері тепла та любові. З самого початку сестра Маркіяна сказала, що хоче, щоб у нас все розпочиналося та завершувалося піснею: так і було, спів заполонив майже усі моменти між науками.

Уже на наступній конференції отець відкривав нам секрети читання Слова Божого, як найкращого способу спілкування з Ним та джерелом відповідей на наші запитання. Він закликав нас бути під час читання уважними до кожної деталі, кожного слова. Але лише цим вивчення Святого Письма не закінчується. Наступним етапом є розважання над прочитаним та намагання зрозуміти, що в цей конкретний момент Господь хотів сказати мені. Після цього новий крок – молитва, тобто відповідь Христові. І останнє – це дія: що я зміню в своєму життя після відкритого? Це все ми мали можливість попрактикувати в той же день  на біблійному колі, де прочитавши уривок Святого писання, ділилися думками та відкриттями.

У неділю ми отримали останню науку, і заодно прощання, від отця Юрія про те, що усі наші страхи – це лише боязнь зробити помилку, що не є смертельним. Про те, як важливо вміти стояти в правді, упорядковувати своє життя, а отже, робити зважений вибір. Натхненні такими словами ми багато посміхалися і зовсім не хотіли роз’їжджатися. Весь цей час нас оточувала дружня атмосфера  та домашній затишок, які створювали Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії та, немов небесні пташки, опікувались нами, за що ми їм безмежно вдячні. Це стало ще більшою казкою, коли усе довкола засипав лапатий сніг – і стало зрозуміло – ці реколекції назавжди залишаться у нашому серці і, можливо, для когось стануть початком до нового життя.

Людмила Балатова, учасниця реколекції зі Львова