Слава на висотах Богу і на землі мир, людям Його вподобання (Лк. 2, 8-14)
Коли в вифлеємську ніч ангели вітали людей словами "Слава на висотах Богу і на землі мир,людям Його вподобання ", тоді вперше поєднались небо із землею – а Дитя – Ісус був положений у яслах, як звязок між Богом і нами, щоби з Ним і через Нього, ми могли поєднатися з нашим Батьком в небі.
Багато з нас хотіло б, щоб здійснилася друга частина вифлеємськоі пісні, але без першої. Ми хотіли б миру у світі, але без возношення хвали Богові.Але це не можливо.
Бажати миру на континенті, в державі, сім`ї, але притому викинути Бога з усіх проявів громадського і приватного. життя є чимось нечувано безглуздим
Не має миру без Бога (Non est pax impiis) - говорить святе Писання.
Ангельський спів над освітленою яскинею Слава на висотах Богу і,
на землі мир людям Його вподобання: - є принципом, якого в жодному разі не можна змінити.
Але як возносити Богові славу, щоб бути обдарованим Божим миром?
Оплесками чи взиваннями"Нехай буде"!?
Ні, через це не збільшиться мир світі.
Боґ запрошує до чогось більшоґо.
Часто кажемо, що "вдалий" син є славою - батька, якщо має це значення в сімейному крузі то,можемо цей вислів віднести до ширшого, суспільного кола.
Якщо ми будемо "вдалими" дітьми Небесного Батька, якщо ми Його шануватимемо і любитимемо через збереження Його заповідей - а особливо заповіді про взаємну любов і прощення- тоді можемо очікувати, що з тієі любові людини до людини народжуватиметься Божа слава, і мир між людьми на землі.
Джерело: A. Faudenom Usłyszeliśmy Słowo Pana
Світлина - http://uspinnia.org.ua/2015/01/slovo-na-rizdvo-hrystove/
