о. Кирило Селецький

  

29 квітня 1835 року в селі Підбужі, біля Самбора на Львівщині в сім`ї вчителя Михайла  і Іванни (Павликівської) Селецьких, народився син, якому дали ім`я Кирило. Родина Селецьких була шляхетського походження. Крім Кирила в сім`ї було ще дві доньки – Петронеля і Леонтина. Діти змалку привчалися до молитви, виховувалися в любові до Бога. Особливо вражали малого Кирила відвідини церкви – співані молитви, церковні дзвони, про що часто згадував у зрілі роки.

1843 року Кирилко почав навчання у школі і вчився дуже добре  та сумлінно. 1847 року вступив до гімназії. Дуже любив уроки іноземної мови, на яких вивчав французьку, німецьку, латину і грецьку. В

 

 1856р. Кирило вступає до Львівського університету, де починає студіювати теологію, а через чотири роки навчання переводиться до семінарії в Перемишль.

Осінню 1859 року починає працювати вчителем у гімназії, викладаючи релігію. В той час вирішує одружитися з Емілією, дочкою священика о.Миколая Івасівка. Невдовзі в них народилося двоє дівчат. Жили скромно, навіть бідно, проте у цілковитій злагоді.

8 січня 1860 року з рук єпископа Григорія Якимовича приймає свячення. З ентузіазмом береться до душпастирської праці на Дрогобицькій парафії. 1866 року померла його дружина Емілія, а в  невдовзі і найстарша донька Оленка. Старша сестра о.Кирила -Леонтія, допомагає виховувати молодшу доньку і вести господарство.

В 1874 року о.Кирило приходить на парафію в село Жужель. Застає там церкву недобудовану. Власноручно перекриває дах, облаштовує вівтар, іконостас, будує дзвіницю...

У своїй не тількі душпастирській праці о.Кирило:

  • засновує Братство тверезості,
  • товариство “Просвіта”
  • Створює позичкову касу у Малькові, в Любачеві, Жужелі та Цеблові
  • починає збирати людей і проводити з ними освітню роботу
  • видає шкільний підручник “Своя хата”,
  • перекладає Катехизм Дегарта,
  • пише пізнавальні твори:.
  • пише гарну релігійну поезію для дітей і видає її у збірнику “Золота книжечка”.
  

 

В 1891 році о. Селецький запрошує Отців Василіян (між іншими о.Єремію Ломницького) провадити місії  у своїй парафії в Жужелі, під час яких зголошуються дівчата з проханням допомогти їм вступити до монастиря. Ця подія стала поштовхом до заснування нового Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Перекладає устав Сестер Служебниць на українську мову і надсилає 6 червня 1892 року до Митрополичого Ординаріату для їх затвердження. 27 серпня 1892 року в день Успення Богородиці відбувається посвячення і відкриття будинку Сeстер Служебниць НДМ.

   

1898 року будує будинок для монастиря, назвавши його домом Сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії, а 1909 року – отець Селецький засновує нове жіноче Згромадження Товариство св. Йосифа Обручника в Цеблові.

19 квітня 1918 року отець Селецький важко занедужав, а 28 квітня 1918 року в Цеблові отець Кирило Селецький помирає.  30 квітня тіло його було перенесено до каплиці в селі Жужелі, а 1 травня 1918 року похоронено в гробівці на жужелівському цвинтарі. В 11 липня 2009 р. у місті Сокалі, у катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла. відбулося урочисте відкриття беатифікацийного процесу о. Кирила Селецього.

 

Молитва за прославу о. Кирила Селецького        

Милосердний Боже! Дякуємо Тобі за всі добродійства, якими Ти наділив свого вірного слугу o. Кирила Селецького.

З любові до Тебе, Господи, він щиро турбувався про душі, дбаючи про їх освячення та спасіння. Натхненний Твоїм Духом, він допоміг убогим дівчатам на поклик Христа і став батьком багатьох черниць.

Покірно просимо Тебе, Господи, прослав слугу Твого тут, на землі, щоб ми, заохочені прикладом його праведного життя і через його заступництво в небі йшли дорогою до світла – Ісуса Христа, якому з безначальним Отцем і животворящим Духом честь, поклін і слава на віки вічні. Амінь.