Новини

З 3 по 5 березня 2023 року у місті Перемишлі відбулись уже традиційні Великопосні реколекції. На цю подію з’їхались молоді люди з Польщі та України. Oрганізатором цього дійства був Люблінський осередок Товариства українських студентів-католиків «Обнова». Гостинним і затишним домом, який прийняв учасників став реколекційний дім Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії  - „Effata”.

«Від рабства до свободи» - саме над такими словами ми роздумували в ці дні. Нашим духовним провідником і лектором у цій темі став отець - Падре Серж (о.Сергій Гончаров) із Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (Редемптористи).

Доволі трепетно і нелегко роздумувати над словами «раб» і «свобода» в час, коли через біль і страждання український народ бореться за свободу фізичну. Так само нелегким є шлях до свободи духовної. Шлях до очищення серця повинен пройти через вогонь і біль, не можемо здобути Царство Боже ніяк інакше як через зусилля. І саме Бог виводить нас від безсилля до свободи. Він дає нам цей вогонь благодаті, який водночас і спалює і запалює.

Роздуми отця над уривком з Книги Чисел 14 розділ задали нам запитання – «А чи довіряю я Богу?..Чи маю я відвагу йти за Господом?»

«Аж доки цей народ зневажати Мене буде, аж доки не будуть вірити в ті чуда і знаки, що я учинив їм?» (Чисел 14:11).

Та чи маю я таку відвагу як жінка-самарянка звіщати про чини Господні всюди, де від мене цього не чекають? Чи маю я відвагу зустрітись з Христом, прийняти Його та ділитись Ним зі всіма, хто буде траплятись мені на життєвій дорозі?

Одним з основними посилами, що отець хотів нам донести – це жити сьогодні. В нас вже немає «вчора» і ще немає «завтра» - в нас є лише цей день, лише цей момент і все, що сьогодні робимо – робімо з любов’ю.

А також про найбільші чесноти християнина – второпність і затятість. Бо коли не маємо второпності – то часом не вміємо відрізнити правдиве добро, а зі всього милосердя можемо виправдовувати гріх. І як не будемо затяті – то нас легко буде збити з правильної дороги.

Після реколекцій залишилось більше питань, ніж відповідей, але отець так і планував Дякуємо Падре Сержу за ті зерна, що він посіяв у наших серцях, за науку, яка була непростою, але потрібною, за гарний час разом та за час особистих розмов. Дякуємо за особливу манеру викладання, за Слово Боже і за те, що з великим трепетом ділився своїми роздумами. Дякуємо Сестрам за відкриті серця та турботу в часі реколекцій. Дякуємо за спільні молитви за Україну та українських військових.

І як казав отець – «Затятість у вірі єднає людей».

Учасниця реколекцій Олена Вавринюк.